Вже 15 квітня розпочнеться ювілейний фестиваль “Святкуймо Воскресіння разом”. У багатьох гостей ця масштабна подія асоціюється із її натхненником — отцем Тарасом Миляном, який багато років поспіль очолював “Фундацію Духовного Відродження”, а кілька днів тому поїхав на нове місце служіння до Чикаго. Перед від'їздом ми попросили отця Тараса розповісти, як фестиваль розпочинався 10 років тому і чи змінився його вектор за цей час.

- Як відбувався перший фестиваль “Святкуймо Воскресіння разом”? Що запам'яталося найбільше?

- На початку свого існування — це був молодіжний фестиваль і з'їхалося юнацтво із усієї України, зокрема з Києва, Одеси. Було приблизно 500-600 людей. Потім з молодіжного фестивалю (коли мені довірили діяльність серед юнацтва ЛА УГКЦ) він виріс на рівень Архиєпархії і трохи згодом отримав саме благодійну мету (коли я вже працював у “Фундації”). Тобто фестиваль розвивався поруч із моїм служінням. Найяскравішими спогадами із “Святкуймо Воскресіння разом” різних років — є світлі обличчя людей. Навіть не зважаючи на погоду, яка була дуже примхливою, фестиваль щороку  несе присутнім відчуття щастя.

- На Вашу думку, чи змінилося обличчя фестивалю за ці 10 років?

- Він залишається незмінним у атмосфері, адже родини спільно ділять радість Воскресіння, творять справи милосердя, залучаючись до благодійності і багатогранно проводять своє дозвілля. Втім фестиваль змінюється у насиченості програми, у якості пропозицій, організація стає більш професійною. Ми, наприклад, у перші роки запрошували на концерти вуличних музикантів, які були недостатньо відомими, а вже згодом на фестивалі виступали такі популярні виконавці, як Тарас Чубай, Павло Табаков, також долучався гурт “Антитіла”. Мені приємно було почути, що на цьогорічному фестивалі виступатиме Брія Блессінг. Головне для нас — зберегти відчуття родини на фестивалі. Адже на цю подію запрошуємо перш за все сім'ї: дітей, батьків, школярів, студентів, дідусів, бабусів, хресних.

- Чому фестиваль акцентує саме на спільному святкуванні Воскресіння ?

- Через те, що ми є люди соціальні. Коли виходимо на подію і бачимо одне одного, спілкуємося, то нам легше переживати труднощі. А коли ми зачиняємося у своїй хаті і власних проблемах, то здається, що весь світ завалився. А це неправда, адже світ розвивається і є дуже гарним.

- Цьогоріч Вас вперше не буде на фестивалі...

- Я буду присутнім подумки. Адже це — як моє дитя. Коли мама народжує дитину, то вона її виховує, дбає, плекає і у один момент відпускає. Тішуся, бо мені здається, що зараз підготовка до фестивалю іде навіть краще, аніж коли працював я. І радію від відчуття, що справа моїх рук не є марною і багато людей її продовжують.

- Поділіться своїми планами, щодо свого служіння у Чикаго

- Основні мої плани — це бути добрим священиком. Друга річ — це допомогти владиці Венедикту у служінні в Чикаго для наших українців. А третя річ — це розвивати свідомість благодійності, творити різні благодійні проекти і так допомагати людям у їхніх потребах.

- Як конкретна людина може розвинути у собі свідомість благодійності?

- Десятина. Почати віддавати десятий відсоток від усього того, що Господь Вам дає.

* Команда “Фундації Духовного Відродження” бажає о. Тарасу Миляну наснаги під час служіння у Чикаго